Методичні рекомендації - особливості діагностики та фактори прогнозу нирково-клітинного раку

Термін нирково-клітинний рак (НКР) включає в себе різні підтипи злоякісного ураження нирки із специфічними патогістологічними та генетичними характеристиками.
Завдяки втіленню нових методів променевої діагностики, таких як спіральна комп’ютерна томографія (СКТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД), кількість клінічно безсимптомних форм НКР, що випадково діагностовано, суттєво зростає. Дані новоутворення частіше всього мають невеликі розміри та початкову стадію розвитку.
За даними Національного інституту раку, в Україні показник захворюваності серед чоловіків у 1997 році становив 10,1 на 100 тис. населення, а у 2009 році – 13,6 на 100 тис. населення. Серед жіночого населення у 1997 році показник захворюваності становив 6,2 на 100тис. населення, а у 2009 році – 8,1 на 100 тис. населення. З числа вперше захворівших у 2009 році мали І – ІІ стадію 45,7 %, ІІІ – 28,3 %, IV – 21,6 % хворих. Слід відмітити, що рівень виявлення хворих на пухлини нирок при профілактичних оглядах низький і становить 13,7 %.
Незважаючи на збільшення відсотку виявленого НКР на початкових стадіях, смертність від даного захворювання стабілізувалась в середині 1990-х років з незначною тенденцією до збільшення. Так, показник смертності серед чоловіків в Україні у 1997 році становив 6,0 на 100тис. населення, а у 2009 році – 7,4 на 100тис. населення. Серед жінок у 1997 році показник смертності від НКР становив 2,7 на 100тис. населення, а у 2009 році – 3,2 на 100тис. населення. Померли до року з часу вперше встановленого діагнозу у 2009 році – 28,4 % хворих.
Встановлено, що у 25 – 30 % пацієнтів діагностуються метастази на момент виявлення захворювання і навіть після радикального оперативного лікування у 20 – 30 % хворих захворювання прогресує. Хірургічне лікування є «золотим стандартом» лікування, однак залишається актуальним питання про подальший перебіг захворювання, прогноз та виживаність пацієнта.
При розповсюдженому пухлинному процесі пацієнти потребують диспансерного нагляду і медикаментозного лікування, ефективність якого не перевищує 20 %.
На даний час значно змінились методи діагностики та лікування НКР, вдосконалені фактори прогнозу розвитку НКР та диспансеризація хворих.
Представлені методичні рекомендації базуються на результатах наукових досліджень, проведених в клініці пластичної та реконструктивної онкоурології, відділенні променевої діагностики Національного інституту раку за період з 2008 по 2010 роки.
Знання особливостей клінічного перебігу НКР, застосування запропонованих нами методів діагностики та факторів прогнозу цього захворювання можуть бути рекомендовані для впровадження в клінічну практику онкологічних лікувальних установ України.
Методичні рекомендації підготовлені в Україні вперше та призначені для онкологів, урологів, хірургів, терапевтів загальної практики, сімейних лікарів, лікарів променевої діагностики.
 

ДолученняРозмір
_методичні_рекомендації_НКР.pdf1.97 MБ

Спілка онкоурологів України  © 2009 - 2017

абонентское обслуживание и создание сайта .